Вважається, що міста старі, як людська цивілізація. Дослідження ж міст розпочалися лише століття тому, з вивчення соціології, географії, економіки й політики, поширюючись, врешті решт й на антропологію, тобто науку про людину. 

Американський протестантський теолог Кокс Харвей у книзі «Секулярне місто»», що стала світовим богословським бестселером, висунув дві тези. Перша: Ми живемо за часів розквіту міської цивілізації – урбанізації. Друга: Ми живемо за  часів занепаду традиційної релігії. Й підсумовує він ці тези висновком: «Ці два явища є взаємопов’язаними»

Яким чином вони впливають одне на одного? Процеси піввікової давності, які мали місце  в Америці, є актуальними для ситуації в сучасних пострадянських країнах. Й інтерес до вивчення богослов’я міста у нас теж зростає, хоча амплітуда поглядів на цю тему коливається від категоричного: «ми не від світу цього»  до повного розчинення у світській культурі й потребах  сьогодення. 

То ж Бог і Місто. Як церква може бути впливовою сьогодні у своєму місті? Розмовляємо з пастором церкви м. Мелітополь Віктором Сєргєєвим. Мелітопль, до речі,  з грецької – означає Медове місто, й географічно побудоване воно на Молочних річках. Ось такі красномовні символи.

Віктор Сергєєв: Город наш хотя и не большой, но основа его христианская. Герб города – это Библия. Евангельские христиане основали этот город – корни здесь очень святые. Мы верим, что и будущее этого города будет особенным. Мы ожидаем что еще тысячи людей придут к Богу

В нашем городе даже есть Христианская улица. Юридический адрес нашей церкви – Христианская, 1. В то время, когда сносили памятники Ленина, Бог дал нам желание поставить в городе большой постамент с 10-ю Заповедями.  На сегодняшний день для этого проекта выделен небольшой парк в самом центре города. Власти уже торопят нас – давайте делайте. Есть эскиз, есть все для того, чтобы 10 заповедей появились в нашем городе 

За національною структурою населення Мелітополя не є переважно українським . Так це виглядало з моменту започаткування міста,  коли у 1900 році 43 % населення складали росіяни, 40 % – євреї, й лише 9% –  українці. За часів незалежності прорадянські й проросійські настрої завжди давалися взнаки на  результатах виборів, й парламентських й президентських, коли представники комуністів, регіоналів, а після й опоблоківців набирали більше  50 % голосів. 

Але весною 2014 року так звана «русская весна» у Мелітополі не наступила, фактично зупинивши  свій поступ у південно-східному напрямку. 26 квітня уся Україна спостерігала  за мега подією, у якій взяли участь тисячі Мелітопольців – танцювальний флешмоб «Ми Українці». Якою була позиція й роль церкви у цих подіях?    

В.: Во время этих событий, наша церковь заняла открытую проукраинскую позицию, хотя Мелитополь в меньшинстве своем проукраинский. 

Здесь реально назревали очень серьезные события, и церковь заняла очень активную позицию. Мы организовали большой флешмоб на центральной   площади города. Это событие стало переломным моментом в настроении мелитопольцев. 

Естественно, это не осталось без последствий. Пророссийские интересы были сильными. Нам угрожали, и здание церкви сжечь хотели. Мы около двух месяцев его охраняли, окна были забиты специальными щитами, около двухсот мужчин по очереди дежурили, все было организованно четко – по периметру территории находились машины с рациями. Мы заняли такую позицию и верим, что должны так поступать.  

Не усі церкви змогли викреслити й зайняти конкретну позицію у цій несподіваній для України ситуації.  Як вплинули ці події безпосередньо на церкву?

В.:Конечно, наша проукраинская позиция не всех устраивала. Кто-то ушел из церкви. Сама ситуация повлияла больше – много людей выехали из города. Мы за тот год потеряли больше 400 человек. 

Проте недільні служіння відвідують тисячі городян, ви маєте чудовий церковний комплекс, який задовольняє потреби усіх служінь з дітьми, молоддю, тощо. Ви плануєте будувати нове мега приміщення з головним залом на 8 тисяч місць. Звідки таке велике бачення й звідки ресурс для його здійснення? 

В.: Мое видение, то что Бог вложил в мое сердце и то, что движет мной на протяжении всей моей жизни – это 10 % людей, принадлежащих Господу. Я об этом мечтаю, я об этом молюсь, и делаю все возможное чтобы приблизить этот момент как можно скорее. Мы не в Киеве живем, не в Одессе, и не во Львове, к сожалению, или к счастью. Из того что есть здесь что-то делаем. Поднимаем все сферы деятельности церкви: прославление, музыкальное, телевизионное служение, звук-свет, школа воскресная. В Воскресной школе у нас 120 преподавателей

К нам не приходят суперумные, суперталантливые люди; кузница талантов происходит здесь, в церкви. Все бизнесмены поднялись здесь с нуля. Ни один богатый «дядя» не пришел в церковь, ни один музыкант не пришел готовым. У нас даже была своя музыкальная школа внутри церкви, Мы готовили клавишников, барабанщиков – все духовики наши, весь ресурс, который здесь есть готовится, формируется в стенах церкви

У всьому, що відбувається у вашій церкві: стиль, музика, атмосфера- реально відчувається вплив молоді. Така ситуація є далеко не у всіх церквах  

В.: Многие департаменты у нас действительно возглавляют молодые люди. Они энергичны, быстро развиваются, их можно подкорректировать, они не так загружены, как взрослые.  Ну и взрослые к 50-ти годам часто выдыхаются… Хотя, естественно, есть и взрослые: лидеры ДГ, сотники. 

Деякий час ви, ваша родина жили в Америці. Ви мали там вид на проживання, зелену карту, бізнес. Як перебування в Америці вплинуло на вас?  

В.: Америка повлияла на меня очень сильно. То, что я там видел, то в чем я участвовал, очень сильно расширило мое мышление: в вопросах строительства, дизайна. Это нереально крутая страна с глобальной экономикой, строительством. Все, что мы увидели, действительно потрясающе. Я понял, в принципе и здесь можно делать что-то подобное.  

Я сдал свою зеленую карту. Надеюсь, быть здесь до конца и увидеть то, к чему иду всю свою жизнь.  

Насправді, хіба життя у Божому покликанні, життя у здійсненні великого Божого бачення, і не є цією обітованою землею – Медовим містом, заснованим на Молочних річках.