«Якщо  вам потрібно оцінити роботу табору й  рівень співробітників;  відчути атмосферу й  настрій вихованців, а у вашому розпорядженні лише 5 хвилин.  Як ви використаєте цей час?» – таке питання поставив учасникам тренінгу його ведучий Дейв Лоуен, унікальна особистість, спеціаліст з організації  й проведення  багатотисячних розвиваючих таборів для підлітків. Протягом 35-ти  років він займався цією справою у Канаді і майже 2 десятиліття  ділився своїм досвідом  з командами на  пострадянському   просторі.  Відповідь самого Дейва  на це питання для багатьох  учасників тренінгу виявилася несподіваною: «Особисто я відразу спрямую до спортивного майданчику, туди, де в цей час відбувається гра».

Адже саме у грі в пилу азарту скидаються усі маски й виявляється справжня сутність  людини. Втім, насправді, гра  є не тільки показником людини, а ще й її великим вчителем, особливо у маленькому віці. Тож, як максимально використати ці унікальні можливості гри у вихованні й розвитку дитини ми й поговоримо з експертом у сфері дитячої психології Тетяною Дік.  

Тетяна Д.: Дійсно, гра є унікальним інструментом у руках обізнаних  батьків. Саме  через  гру  ми можемо  розвивати певні риси характеру дитини; формувати її  моральні  якості;  допомагати набуттю  корисних  навичок.  За умови – якщо  гра  у нашому розумінні, це  не просто спосіб чимось зайняти дитину,  а свідоме, цілеспрямоване  проведення часу.

Обговоримо ту складову частину  ігор,  яка  часто залишається поза увагою, а саме –  про дитячі  іграшки та ставлення до них . 

Т.: Іграшки можна розподілити на 3 наступні  типи: готові, напівготові, та іграшки –  матеріал.    

Готові  – це завершені у виконанні різноманітні  іграшки: автомобілі, пароплави, ляльки, м’які іграшки,  інструменти та ін.   

Напівготові –  це іграшки,  які вимагають  від дитини деякого  доопрацювання:   книжки-розкраски, розрізні картинки,  кубики, конструктори, розбірні моделі,  мозаїка  тощо. 

Іграшка-матеріал – це сировина  для виготовлення поробок: глина, пісок, картон,  дерево, папір, рослини, дріт та інше. 

Звичайно, що використання типу іграшки змінюється з віком  дитини,  проте усі вони є надзвичайно корисними  для її розвитку. Готова іграшка спочатку знайомить малюка з  різноманітними предметами. Після навчає її класифікації предметів,  предметному зв’язку речей, знайомить з  функціями та   привчає до дбайливого ставлення.  Тож  машина повинна перевозити вантаж,  собака – охороняти дім, а ляльки – допомагати мамі й  товаришувати між  собою,  тобто виконувати свою роль в іграшковому царстві. Це прекрасна можливість розширити уявлення дитини про світ тварин, птахів і риб; навчити її будувати  стосунки,  вирішувати конфлікти й долати труднощі. Ці іграшки надають величезний простір для розвитку фантазії,  і чим ширше цей простір, тим краще розвивається уява дитини. Головне, щоб увечері  усі  іграшки не забували  своєчасно розходитись по своїх  місцях…    

Напівготовий  тип іграшки корисний тим, що  ставить перед дитиною  більш  складні завдання.  Їх вирішення  вимагає від дитини вже не просто вільної фантазії, а певних знань, понять, логіки,  дисципліни . Комбінація кольорів,   поєднання різних форм  і частин, складання візерунків –  ці дії допоможуть дитині отримати певні навички й  набути таких  рис характеру,  як старанність, акуратність, цілеспрямованість, наполегливість.  

Іграшки третього типу – різні природні й штучні матеріали –  надають необмежений простір для творчості; надають можливість відкрити талант дитини й  глибше зрозуміти її внутрішній стан. Звичайно, наслідки цього виду  діяльності  вимагають від батьків  багато часу на прибирання,  тому й стають  для багатьох на заваді. Проте… –  це того варте! Земля, глина, пісок, стебла рослин, листки, гілки  –  у теплу пору року прямо на подвір’ї   тато   разом з  сином  можуть побудувати   місто – мрію усіх дітей,  а водночас і  виявити ці дитячі мрії… Протягом довгих зимових  вечорів  мама з донечкою можуть  створити  весняну колекцію одягу для  ляльок –  й маленька дівчинка засвоїть не тільки  уроки рукоділля, але й науку про різні стилі одягу, а водночас,  і правила етикету …    

5 корисних порад: 

– Не надавайте дитині велику кількість іграшок –  це  є шкідливим для неї. 

– Якщо дозволяє вік дитини, комбінуйте різні види іграшок.

– Спонукайте дитину до  позитивної дії, творчості.

– Надайте дитині можливість  відчути себе справжнім господарем в іграшковому  царстві,  привчаючи її  до відповідальності й дбайливого  ставлення. 

– Привчайте малюка  навіть  з іграшками  не переступати встановлених у вашій родині  норм поведінки.  

РОЛЬОВА ГРА. ЇЇ ЦІННІСТЬ. 

Фінляндія, визнаний світовий лідер в освіті, нещодавно зважилася на наступний  кардинальний  крок – замінити вивчення  традиційних предметів, на вивчення явищ. Наприклад, діти вивчатимуть таке явище, як Євросоюз, і це включатиме в себе комплексні знання з різних дисциплін: географії, економіки, історії, політики, тощо.

Чудова ідея, мета якої,  нарешті, замінити відірвані від життя знання, на знання в контексті практичного застосування. Чи  скористається цією ідеєю наша освітня   система і скільки часу піде на  ламання списів невідомо, проте вже сьогодні особисто  ви  зможете застосувати цей принцип у своїй родині, замінивши моралізаторство на яскраве проведення часу, в результаті якого ваша дитина отримає  цінний  досвід.   

Т.: Для цього вам  потрібно лише засвоїти  наш сьогоднішній  урок, а саме організацію  ролевих та сюжетних  ігор. Ця ідея ще понад шістдесят років тому  запалила  віденського доктора Якоба Морино, засновника  цієї методики. Бачачи з якою легкістю діти віддаються процесу втілення своїх фантазій, він почав складати і розігрувати з ними казки на тему їхнього життя. Пізніше ця методика стала складовою  психодрами – нового  методу  психотерапії.   

До речі, з цією особою пов’язана цікава історія. У цей період Морено, як сімейний лікар, опікувався проблемною десятирічною дівчинкою Лізень. Вона постійно вигадувала неймовірні історії і потрапляла через  них в проблемні та  скандальні ситуації. Серед  цього  негативу  Морино  вбачає  у дівчинці великий акторський талант і скеровує її розвиток у цьому напрямку. Так юна Лізель виростає  в Елізабет Бергнер, одну з найвідоміших актрис Німеччини. 

Деякий час по тому, вже будучи знаменитим психологом,  Морено напише: “Заняття з Лізель дозволили мені зрозуміти, що спонтанність і креативність, а також уява і почуття гумору – якості, що лежать в основі будь-якої гри, несуть у собі величезну терапевтичну силу. Людина, яка вміє фантазувати і виступати у нетипових для неї ролях, зможе справитися і з будь-якою  життєвою ситуацію, наскільки б  складною вона не була»

Т.:А дитина, яка вміє фантазувати і виступати в нетипових для неї ролях,  значно легше впорається з будь-якими  ситуаціями у реальному житті.

Що ж, пора спробувати. Виявимо проблему: Ваша дитина кожного разу закатує істерику по дорозі у дитячий садок, або у магазині, коли ви не купуєте  їй  іграшку?  Намагання укласти дитину спати щоразу  перетворюється в проблему? Ви помічаєте, що ваша дитина поводиться егоїстично і зовсім не може ділитися іграшками? Або ж вона  панічно боїться лікаря? То ж час пограти, наприклад,  у Лісову Лікарню.

Перший раз головну роль  лікаря  ви можете взяти на себе, а потім передати її вашій дитині.  А поки  вона буде виконувати роль  асистента. Вам потрібно оснастити вашу лікарню необхідним обладнанням: фонендоскоп, градусник, флакони з ліками, бинти, шприці, карти пацієнтів,  усе як насправді. Обов’язково лікарська форма … І от уже до вас утворилася черга з плюшевих ведмедиків, боязких зайчиків, застуджених білочок…

Лікар уважно вислуховує  скарги, ставить питання, прослуховує легені, робить щеплення, приписує ліки … асистент старанно допомагає лікарю  і пригощає усіх пацієнтів вітамінками.  

Після декількох днів роботи у лісовій лікарні, ваша дитина буде добре знатися у лікарських  справах, а чим більше знань, тим менше страху. І вже як бонуси – вона  навчиться бути чуйною й уважною до потреб інших …  

СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА. 3 цілі. 

Мрія кожного малюка – стати великим і дорослим. Недарма проста фраза: «Ти вже великий» так магічно діє на усіх малят. І це бажання вони з великим задоволенням реалізують у рольових іграх. Перетворюючись у водія, маму чи тата, у доктора або перукаря, граючи в дочки-матері або школу, діти «приміряють» на себе дорослі ролі, дорослі справи і турботи,  і роблять перші спроби розібратися в  тому, що відбувається навколо.

Сюжетно – рольова  гра.  У чому її головна перевага?

Т.:  Для дитини це школа пізнання, школа навичок та  школа почуттів. 

Для  самих  батьків – це унікальна можливість ефективно  провести час  з дитиною,  глибше зрозуміти її внутрішній стан, невимушено вплинути на становлення її особисті.  

Як ці чинники змусити запрацювати, або які правила цієї гри? 

Т.: В кожній грі ставте перед собою три цілі. 

Перша – Пізнавальна. Уведіть дитину у нову обстановку, зіткніть з новим оточенням, помістіть в незнайому ситуацію, дайте зіграти нову роль…  

Друга – Практично-дійова. Розвивайте навички дитини. Адже у грі дитина володіє такими можливостями, яких позбавлена у реальному житті. У грі вона все може. Їй усе доступне. Створіть навмисну практику в умовах  наближених до реальності,  і ви надасте дитині отримати унікальний досвід «наперед» –  як у практичній сфері,  так і у сфері стосунків. 

Третя – Емоційна. Видатний психолог Л.С. Виготський зазначав, що, хоча дитина  в ході рольової гри створює уявні ситуації, почуття, які вона при цьому відчуває є  справжнісінькими. “Катя – мама” –  говорить крихітна дівчинка. В цей час вона не просто повторює дії мами, а й відчуває  всепоглинаюче почуття материнської любові до свого дитя. Це світ нових почуттів, в якому формується емоційний стан  дитини .