Важкий мішок із золотом, або глиняна дощечка з викарбуваними на ній мудрими висловами? Який вибір зробили б ви, чому б надали перевагу? Не зважаючи на глобальні зміни, що сталися у нашому суспільстві протягом останніх декількох тисяч років, наш вибір практично не відрізняється від вибору жителів  древнього світу. Разом з героями книги-бестселеру Джорджа Клейсона «Найбагатша людина Вавилону» ми, ігноруючи мудрість, настирливо тягнемо руку за мішком із золотом, суспільним визнанням, престижним місцем, втрачаючи при цьому найголовніше – моральне право впливати на внутрішній світ власної дитини. 

Така дійсно трагічна ситуація склалася з сучасними батьками,  які у своїй більшості протягом 15-16 років так і не встигли здобути, або ж зуміли безталанно розгубити повагу й авторитет в очах своїх власних дітей. 

З`ясуємо, що заважає сучасним чоловікам бути кращими батьками? 

Адріан Б.: Є ціла низка причин, які заважають чоловікові бути хорошим татом. Давайте їх розглянемо. 

По-перше – це відсутність зразку й знань.
Гарним татом ніхто не народжується, але ним можна стати. І тут головну роль відіграє безпосередній зв’язок з власним батьком – чи був він прикладом у цьому. Та як ми розуміємо, більшість дітей взагалі росте без тата, а ті батьки, які є, часто не кращий прикладом для наслідування. Учбові заклади теж не надають відповідних знань. Церкви почасти вирішують цю проблему, але процент молодих людей, які можуть скористатися цією допомогою є дуже низьким. 

По-друге – це фізична відсутність, чи емоційна відстороненість батька..
Багато батьків швидше реалізовують себе в роботі, ніж в своїй сім’ї зі своїми дітьми. 

По-третєце викривлення образу батька через ЗМІ, відсутність якісної  інформації, яка формує у суспільстві його престижну роль. 

Одного разу я провів міні-дослідження. Я викупив у супермаркеті усі зразки газет й журналів, які стосувалися батьківства, сім’ї та виховання. Проаналізувавши фотографії, я виявив, що 97% світлин у форматі : «мама і дитина», лише 2%: «мама, тато і дитина», й лише декілька: «мама, тато і двоє дітей».  Я не знайшов жодної світлини: «мама, тато й троє дітей». Також, на жаль, не знайшов жодної світлини: «тато й дитина». 

Є таке поняття, як інформаційно-маніпуляційні технології, які впливають на підсвідомість. Тому створюється певний стереотип у суспільстві, що виховання й турбота про дітей – це справа жінки. І це радикально не правильно.

Також є більш глибокі причини занепаду батьківства. Такі, як втрата бачення майбутнього, відсутність здорової чоловічої спільноти. Раніше суспільство було зосередженим на майбутніх поколіннях, але зараз цього немає, для багатьох дорослих головною метою став особистий комфорт. Батьківство також стало виключно особистою справою. Чоловіки залишені сам-на-сам з проблемами у стосунках зі своїми дітьми. Не існує зручних середовищ для обговорення батьківських справ й підтримки. Та однією з найбільш недооцінених перешкод на шляху до ефективного батьківства є нерозв’язані проблеми у стосунках з власним батьком. І ці проблеми необхідно вирішувати. 

ПОГЛЯД В МИНУЛЕ або ЛИСТ ДО БАТЬКА

Демографи і юристи говорять про те, що незабаром щось дійсно сенсаційне відбудеться з поколінням людей, яким сьогодні за п’ятдесят.
Вони унаслідують у цілому більше десяти трильйонів доларів, коли їхні батьки підуть з життя. Це стане найбільшої передачею матеріальних цінностей за усю історію людства. Та чи принесе ця спадщина благословення  її отримувачам ? Як свідчать авторитетні дослідження – далеко не всім … 

Але зараз говоримо про іншу спадщину, яку кожен отримує від своїх батьків, – не матеріальну – а ту, яка є значно вагомішою. Йдеться про вплив на батьківство, який кожен батько отримує  від свого власного батька.

А: На наше батьківство радикально впливають стосунки з нашим власним татом, незалежно від того, наскільки він був присвяченим, чи взагалі  присутнім у нашому житті. Є люди, у яких дуже хороші стосунки з татом. Вони ним пишаються, він для них є авторитетом. Коли у них народжуються власні діти, вони багато розповідають їм про дідуся, з яким вони і так проводять купу часу. І такий зв’язок є великим благословенням для всієї родини. 

Колись тато, виховавши свого сина, випускав  його у світ з таким дуже ціним  капіталом, не грошовим – батьківським. Але не багатьом так пощастило, більшості у цьому сенсі не повезло. Такі чоловіки часто живуть із таким «зраненим татом» усередині. Є дуже багато життєвих історій, які дорослі чоловіки не хочуть згадувати. У медицині з цією ситуацією є таке схоже поняття, як порок серця. З цим можна жити, але може статися й так, що серце раптово відмовить й людина помирає. Чоловік одружується, стає татом і з таким запалом адреналіну: «Я буду найкращим!», не маючи жодних знань і навичок, пірнає у майбутнє батьківство. Скільки чоловіків кричали: «Я не буду таким як він!» – і ставали  такими ж самими. Як це змінити? 

Треба подивитися у минуле і визнати факти, навіть якщо вони є дуже болючими. Я можу бути зцілений лише тією мірою, якою визнаю й вирішу свою проблему з батьком. Зробити це можна виключно через прощення. Прощати треба взагалі, а батька – в особливий спосіб. Я бачу це як розмову віч-на-віч, або у письмовій формі. І я не раз ставав свідком таких розмов, проводячи лекції по темі батьківства. Багато чоловіків після цього розповідали, як вони майже одразу відчули звільнення й полегшення. 

«Послухай, тато. Напевно, ми вже давно не спілкувалися з тобою, але я вважаю, що цей час настав. Я часто відчуваю внутрішній біль, і цей  біль пов’язаний з тобою. Я не маю наміру тебе звинувачувати, але в результаті наших стосунків, коли я був ще дитиною, …, через твоє ставлення до мене…
Я вважав, що час лікує, але час минає, а біль не вщухає. Я знаю, що цією розмовою я це припиняю. Я хочу ще раз сказати, що не звинувачую тебе –
я тебе прощаю. У тебе також був тато й аналізуючи, я зрозумів, що твої стосунки з ним теж були не з найкращих. Я свідомий того, що коли ти одружувався на моїй мамі, ти не мав намірів спричинити біль їй й своїм майбутнім дітям.  Цей болючий зв’язок, який передається з покоління в покоління, я хочу його припинити. Я дійсно тебе прощаю, і для мене це край важливо».

Можливо так, можливо іншими словами чи діями, але цей крок потрібно зробити щоб отримати звільнення і надалі дивитися вперед із  впевненістю.  
Це є проявом мудрості, сили й гідності. 

ПІДТРИМКА ДРУЖИНИ

Класичне підглядання в замкову шпару старе, як світ. Проте це непривабливе зайняття, за яке в дитинстві задавали порки, на початку нинішнього тисячоліття набуло культурного вигляду й небаченого за масштабами обсягу. Сталося це  завдяки появі у світі телебачення такого жанру, як реаліті-шоу. Перше з них на пострадянському просторі  мало й відповідну назву «За склом».  Зацікавленими у подробицях чужого життя несподівано виявилися мільйони. 

Ця інформація для жінок. Вважаю, багатьом буде цікаво трохи підняти туману завісу й почути думки чоловіків щодо нас, не взагалі , а у питанні: «Як ми можемо допомогти їм стати кращими батьками». Адріан готовий озвучити пропозиції від чоловіків-батьків. 

А: Дозволю собі висловити декілька порад жінкам, сподіваюся, вони будуть корисними для їхнього більшого розуміння чоловічої позиції, й заради кращого майбутнього їхніх дітей.

– Чоловіку і дружині потрібно бути однією командою й радитися одне з одним стосовно виховання своїх дітей. 

– Важливо дозволити чоловікові піклуватися про дитину інакше, на свій розсуд – по-чоловічому. Чомусь багато жінок вважають, що краще, ніж  чоловіки розуміються у вихованні дітей. Чоловіки також дещо знають, їх вплив на розвиток дитини теж чималий, тому треба довіряти їм і заохочувати до цієї справи. Коли тато з сином чи донькою затівають на думку мами небезпечне заняття, треба розуміти, що тато не має на меті завдати дитині шкоди, навпаки, він намагається навчити її чомусь новому й корисному у  такий цікавий спосіб. Й повірте, така подія може стати для неї найяскравішим спогадом з дитинства, й закласти основу довірі, такої необхідної у її стосунках з батьком. То ж, якщо дружина постійно буде перебирати усю ініціативу у свої руки, то згодом може статися, що чоловік перестане  цікавитися справами і брати участь  у житті дитини. 

– Мами більше часу проводять зі своїми дітьми, тому важливо щоб вони   ділилися з чоловіками своїми знаннями та спостереженнями щодо їхніх дітей. 

– Дружина має проявляти повагу до тата, особливо при дітях; підтримувати батьківський авторитет і ніколи не дозволяти собі якихось образ в бік чоловіка при дітях,  це може дуже негативно вплинути на свідомість дитини. 

–  Дружина має створювати сімейний затишок. Я знаю багато чоловіків,  які з радістю після роботи поспішають додому, тому що їхні жінки дбають про цей затишок. Я також знаю багато чоловіків, які постійно шукають компанії для проведення вільного часу, тому що не поспішають повертатися додому. 

 – Важливо не з’ясовувати ситуації стосовно дітей у їх присутності.  Ці розмови потрібно проводити «в кулуарах». 


– Якщо чоловік прийняв певне рішення стосовно дитини, не змінюйте  його самотужки. Якщо ви вважаєте його не коректним, обговоріть це наодинці з чоловіком,  і потім прийміть спільне рішення. 

–  Жінка може компенсувати слабкі сторони чоловіка у його батьківстві. 

Якщо тато малослівний, то мама може говорити дітям про те,  як він їх любить. Мама може звертати увагу дітей на певні речі,  які вони самі не помічають, й при нагоді проговорити, що за татом вони, як за кам’яною стіною. Через це у дітей виникає почуття впевненості та захищеності,  необхідне для нормального розвитку особистості. 

Премудрий Соломон ще три тисячі року наголошував: «Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його». То ж будьмо  мудрими!