Беручи шлюб, жоден з подружжя не розробляє таємних планів щодо перетворення життя свого партнера на пекло. Але якоюсь мірою нерідко саме це і відбувається. Нерозуміння, байдужість, відсутність підтримки, приниження, образи… Кожен погодиться, що біль, завданий близькою людиною, є найболючішим. В силу своєї людської недосконалості своїми словами, вчинками ми ранимо близьких нам людей.  Це відбувається з кожним подружжям і цілковито уникнути цього не можливо. То ж що робити з цими нанесеними одне одному ранами? Де шукати еліксир для їх зцілення? – з`ясовуємо з доктором філософії, експертом у сфері сімейних Адріаном Буковинським.  

А: Немає людини, яка б не погодилась, що у сімейному житті ми потребуємо повної, а не часткової близькості. Але досягти її можна лише за умови абсолютної відвертості з коханою людиною. Відвертими ж ми можемо бути лише за умови повної довіри.

Нанесенні один одному у подружжі  рани, спричинений одне одному душевний біль, які не зазнали зцілення, руйнують усю конструкцію – губиться довіра, зникає  відкритість, втрачається близькість..

Невирішені проблеми  приводить до катастрофічних наслідків у житті людини – відбувається руйнація особистості на всіх рівнях: фізичному, психологічному, моральному, духовному. Це низька самооцінка, депресія; втеча від реальності завдяки вживанню алкоголю чи інших речовин, або ж через надмірну віддачу себе роботі; емоційна нестабільність і т.і. На цьому наголошує сучасна психологія, медицина також стверджує, що причиною більшості невиліковних хвороб є непрощення.

Тому відповіддю на цю проблему є ПРОЩЕННЯ.

Прощення – це не питання настрою, це осмислений вибір в житті людини, шлях до відновлення її внутрішнього стану й стосунків з іншими.  

Ця тема викликає двоїсте відчуття, коли розумом усвідомлюєш важливість, навіть необхідність прощення, а сил для цього, а іноді навіть бажання не маєш. Стикаючись з обмеженістю власних ресурсів, нагальним стає питання, чи є джерело, з якого можна їх почерпнути? 

А: Прощення – це вибір. Воно ґрунтується на двох джерелах – віри і науки. Звісно, існує категорія людей для яких джерело віри не є авторитетним. Тоді людина звертається до джерела науки. 

Це саме той випадок, коли віра, наука й здоровий глузд поєднуються в одне. Чому? Тому що навіть людина, яка не вважає себе віруючою, виходячи зі здорового глузду може зрозуміти й прийняти необхідність прощення. Але дуже часто вона потрапляє у глухий кут через те, що не знає, де віднайти для цього сил. Правда полягає у тому, що людський ресурс є надпотужним, але все одно обмеженим. Ми не можемо стрибнути вище своєї голови. Нам потрібна допомога згори. Ми можемо черпати її у Божому Слові, у наших особистих стосунках з Богом. Бог дає цю силу і цей ресурс.
Дуже важко говорити на тему прощення в наш час, коли багато тисяч українських бійців загинуло на сході. Коли привозять тіло вбитого сина – це трагедія. Але навіть у таких трагічних обставинах ми можемо знаходити гідні приклади. Дозволю собі пригадати таку історію. 

Нещодавно в одній частині загинув молодий воїн. Через деякий час до тієї ж частини приїхав його батько, одягнений у військову форму. До нього підійшли хлопці, які служили з його сином: «Що батя, помститися приїхав?», на що він відповів: «Я приїхав щоб зайняти місце мого сина й продовжити справу, яку він робив. Я буду захищати свій дім». 

Ми пам’ятаємо теракт у Парижі, коли людей, які прийшли на концерт відпочити – розстріляли. У Facebook був дуже поширеним лист французького журналіста Антуана Лері, жінка якого тоді була вбита. Після цього він написав звернення до терористів. 

«Ви не отримаєте моєї ненависті»

У п’ятницю ввечері ви вкрали життя особливої людини, любові мого життя, матері мого сина, але ви не отримаєте цього дару – моєї ненависті. Ви сподівалися на це, шукали цього, але ненавидіти і злитися означало б вдатися до того ж невігластва, яке зробило вас тими, ким ви є… 

Нас лише двоє, я і мій син, але ми сильніші за всі армії світу. Більше у мене не має на вас часу, я повинен йти до Мелвілу, який зараз прокинеться. Йому лише 17 місяців. Він пообідає, потім ми будемо грати і кожен день цей маленький хлопчик буде принижувати вас тим, що буде вільним і щасливим. Ви ніколи не отримаєте від нас ненависті ” (скорочений варіант)

Прощення це надпотужна річ. Якщо ви усвідомлюєте це, робіть свідомий вибір. У Невичерпному Джерелі досить сили для всіх. 

ПРОЩЕННЯ САМОГО СЕБЕ

Говорячи про прощення інших, нерідко ми стикаємося з проблемою непрощення самого себе. Адже у кожного за плечима є вчинки, які не можна назвати гідними. 

А: Людина дійсно має потребу у прощенні самого себе. Можливо цю думку буде складно сприйняти аудиторії якій 18-20 років, яка ще не відчуває цієї потреби, але люди більш зрілого віку, насправді, розуміють про ще йдеться, бо кожен протягом життя встиг скоїти вчинки, за які годі каятися. 

Наприклад, хтось будуючи кар’єру, підставив якусь людину, у результаті чого вона позбулася роботи, і як з’ясувалося потім, спилася й втратила свою родину. Таких життєвих історій є безліч. І на ці дії певний час ми знаходимо собі виправдання. Та рано чи пізно такий індикатор всередині людини як совість, починає апелювати до свідомості: Можливо, ти не просто зробив неправильні речі, а через це зіпсував чиєсь життя, можливо й не одне. Що з цим робити? Як виправити цю ситуацію? Хтось скаже: Треба набратися сил і піти попросити пробачення. І це насправді важливо,  але такої можливості може вже й не бути, хоча б через  те, що тієї людини вже давно не має у живих. 

Якщо людина не зазнає прощення по відношенню до себе, то вона уподібнюється озерцю, яке не має витоку. Тут психологія безсила, а уникнення дійсності через наркотики чи алкоголь, короткочасне й згубне.

Прощення, якого ми потребуємо, ми можемо отримати через покаяння, право на нього належить виключно Богу.

Є багато тисяч, мільйонів людей, які можуть засвідчити про те, як вони отримали здавалося б у безвихідних ситуаціях прощення  через щире каяття. Життя такої людини починає зазнавати радикальних змін. Для неї вже не є проблемою пробачати інших, бо вона розуміє, як багато було прощенно їй. Ти отримуєш реальне звільнення! В душі запановує мир, спокій, радість і задоволення. Ти стаєш тим, ким повинен бути – Людиною, без усіляких масок і прикидань.