«Серце радісне благотворне як лікування, а пригноблений дух сушить кості»  – такий висновок зробив премудрий цар Соломон у своїх Приповістях ще три тисячі років тому. 

Давньогрецький філософ Аристотель, який жив за три сторіччя до нашої ери, помітив: «З усіх живих істот  сміх є властивим тільки людині». У середньовіччя цьому вислову Аристотеля надавалося величезне значення. Сміх розглядали як вищий духовний привілей людини, не доступний жодним іншим істотам. 

Сучасна медицина нараховує десятки лікувальних властивостей  сміху.  Існує наука гепотологія, яка вивчає вплив сміху на людський організм. В усіх розвинутих країнах світу ця наука розвивається шаленими темпами, тому що сміхотерапія виявляється  сенсаційно ефективною у лікуванні різних хвороб.

Сміх підвищує імунітет, заспокоює нерви, захищає від інфаркту, подовжує життя,  лікує шлунок, ліквідує втому, допомагає скинути зайву вагу … Ось далеко неповний перелік чеснот  від  сміху.

Про це сьогодні голосно твердить  наука. Вчені Гарвардського університету вважають, що весела вдача  знижує шанс проявів різних хвороб  на 50 % : 

– Під впливом сміхотерапії підвищується імунітет.  Ганс Сельє – засновник науки про стреси, вважав, що стрес однаково успішно знімається як адекватним фізичним навантаженням, так і позитивними емоціями, оскільки в обох випадках у залозах внутрішньої секреції виробляються речовини- антистресори. 

– Неврологи роздивляються сміх у першу чергу як особливий спосіб дихання, при якому покращується кровопостачання організму й тканин.  Словом, сміх для організму все одно що прогулянка у лісі або кисневий коктейль. 

– Спеціалісти-кардіологи  дійшли висновку, що сміх виявляє благотворну дію на кровоносні судини. Коли людина сміється у неї рухаються близько 80-ти груп м’язів і вміст кисню у крові значно підвищується. Напроти, злоба, стрес викликають порушення внутрішньої  оболонки кровоносних сосудів, що призводить до накопичення холестерину й  призводить  до інфаркту чи ішемії.  

Сміх є найкращою природною системою очищення організму. Коли ми сміємося напружуються м’язи черевного пресу та  кишечника, сприяючи виходу з нього токсинів і шлаків.

Сміх підвищує творчі здібності і вміння вирішувати проблеми. Він активує лімбічну систему мозку, з’єднуючи ліву і праву півкулю.

Сміх покращує емоційний стан людини. Існує взаємозв’язок між активністю м’язів обличчя й кровопостачанням головного мозку. Тому вчені рекомендують замість 40-ка хвилин розслаблюючого відпочинку 5 хвилин здорового сміху. 

Ще у 17 столітті лікарі говорили: «Прибуття паяца у місто означає для здоров’я більше ніж десять навантажених ліками мулів»…

Напевне, ми всі переконані у перевазі веселого настрою над сумним, оптимістичного погляду на світ над песимістичним.   Тільки де джерело цього справжнього  веселого духу, про який говорив ще премудрий цар Соломон?  Хто відповідальний за наше світосприймання  – гени, атмосфера,  в якій ми перебуваємо,  чи наш власний вибір?  

Виявимо речі, які допоможуть нам  закласти у наших дітях основу «веселого духу», з експертом у сфері дитячої психології Тетяною Дік 

Тетяна Дік: Сміх, як наголошують вчені,  не є вродженою якістю людини.  Дитина починає сміятися не раніше, ніж  через сорок днів після свого народження. Сміху їй теж треба навчатися. Цьому в перші 5-8 неділь життя вчать малечу очі матері. Уже у двох-трьох – місячному віці маля починає посміхатися і сміятися. У шість років наступає пік радощів – дитина посміхається і сміється біля трьохсот разів на день, в той час  коли  доросла людина посміхається  близько  15-ти разів на день. 

По-перше – самі батьки повинні навчитись жартувати й з гумором  ставитися до ситуацій, де починають правити негативні емоції. Жарт легко знімає напругу, зупиняє пусті суперечки й змінює негативні емоції на позитивні

– Це моя мама – вигукує дівчинка, ревнуючи братика.

– Ні, моя мама!

– Ні, моя мама!

– А поділіть мене нарівно – приходить ідея до мами.

– Моя права половина!

– Ні, моя!

– Чому права?  Чим моя ліва половина гірша за праву? – зі сміхом обурюється мама.

По-друге – намагайтеся, творчо підходити до рішення щоденних задач, які, як правило викликають проблеми. Наприклад – ранкове  пробудження дитини здійснюйте за допомогою піднімального крану,  гавкоту собачки або дзижчання мухи.

По-третє – навчайте дітей помічати  дива й красу  оточуючої  нас природи.

У четвертих – розвивайте у вашої дитини почуття вдячності за те, що вона має.  

Загалом, формуйте у вашої дитини розуміння цінності життя, його особистості й особистості кожної людини. 

Недарма найбільшим надбанням людини Біблія називає її здібність  бути «благочестивою й задоволеною»