Момент створення молодої, унікальної, нової сім’ї. Чи є для батьків мить краща від цієї? Зворушлива, хвилююча, радісна подія, але на жаль, не завжди і не для всіх. Іноді ця радість має присмак смутку. Когось ця дійсність настигає зненацька. Хтось раптово спохвачується, що не встиг підготувати дитину до самостійного життя і надолужує це навздогін. Хтось з відходом дітей з дому розгублено виявляє, що з власного подружжя нічого не лишилося і, втікаючи від самотності, цупко хапається за стосунки з ними. 

Однозначно, для батьків, як і для їхніх дітей це новий етап у житті, який потрібно пройти, це нова роль, яку треба засвоїти. Втім, усе природно і не так складно лише за умови, якщо йти до цього правильним й усвідомленим шляхом. Про це говоримо з доктором філософії, експертом у сфері сімейних стосунків Адріаном Буковинським.  

А: Коли ми аналізуємо причини ранніх розлучень до 5-ти років, то виявляємо, що біля 40% причин лежить у площині немудрого втручання батьків у життя молодого подружжя. Якими б мали бути стосунки між дітьми та батьками? Для цього я хочу взяти до уваги найоб’єктивніше джерело інформації, з яким не варто сперечатися – Біблію. Бог, який створив подружжя, дав конкретні  настанови щодо стосунків, у тому числі між дітьми та батьками.

Наприклад: «Покине тому чоловік батька свого, та матір свою, та й пристане до жінки своєї і стануть вони одним тілом»…  (Бут 2,24).

То ж першою умовою для створення справжньої єдності у подружжі є настанова «Залишити». Наскільки ця настанова є виправданою сьогодні?

А: Полишити – це  Божий задум. І в ньому є виправдана логіка. Коли діти живуть з батьками на одній  території, то завжди буде зіткнення інтересів великої кількості людей у побуті, звичках, традиціях. У подружньому житті виникають конфлікти, й вирішувати їх на очах батьків або інших людей набагато проблематичніше, ніж роботи це автономно. Коли народжуватися діти – зустрічаються  два різних погляди на їхнє виховання, й цю різницю вони швидко вираховують й використовують, і  це не йде їм на користь.
У фінансовій сфері молоде подружжя, як правило, має менші можливості, ніж їхні батьки. Коли ж батьки допомагають фінансово, то часто чекають певної вдячності, й можуть контролювати,  адже «хто платить, той і замовляє музику». Додаткових складних нюансів від спільного проживання з батьками у молодої пари буде  безліч і єдиний спосіб їх уникнути – це залишати батьків і почати будувати власну сім’ю, проживаючи окремо.

Є ще одна заповідь для дітей стосовно їхніх  батьків: «Шануй батька твого й  матір твою, щоб тобі було добре і щоб ти довго прожив на землі». Ця  вимога не закінчується у той момент,  коли діти одружуються. Повага й пошана батьків є безумовною, а коли вони зістаряться –  то турбота про них – це відповідальність дітей.  

Якщо батьки з якихось причин не готові «відпустити» своїх дітей у самостійне подружнє життя, що ви їм порадите? 

А: Будувати самостійне життя –  це відповідальність молодого подружжя. А з батьками ведіть перемовини. Ось декілька аргументів на допомогу:  

– Якщо ви змогли, то чому не вірите, що й ми зможемо?                                                                               

– Ми хоча б спробуємо – ця фраза суттєво пом’якшує процес перемовин, коли батьки впевнені, що у вас нічого не вийде.

– Якщо ви жили окремо, то чому не дозволяєте цього нам?

– Якщо ви самі жили з батьками, то на власній шкурі відчули усі недоліки такого способу життя.

і ще декілька речей,  які є запорукою здорових стосунків між молодим подружжям і їхніми батьками:
– Не дозволяйте батькам погано відгукуватися про вашу дружину чи чоловіка.
– Рішення, прийняте разом, не змінюйте самостійно під впливом аргументів батьків, навіть якщо вони логічні. Скажіть: «Я пораджуся зі своїм чоловіком  або дружиною, ми приймемо рішення й пізніше повідомимо вас про це».
– Не розказуйте батькам про ваші конфлікти. Ви їхня дитина і вони завжди будуть вас виправдовувати.

Якщо виникає конфлікт з батьками, то вирішувати його повинна рідна сторона шлюбу – або чоловік зі своїми батьками, або дружина зі своїми.

Кожен з вас краще знає своїх батьків і методи їх переконання, й що головніше, батьки не будуть ображатися на вас так, як на іншу людину. – У подружжі не порівнюйте одне одного зі своїми батьками.
Ці порівняння недоречні. Ви не одружувалися на мамі чи татові. 

Батьки завжди пишатимуться дітьми, які здатні самостійно  вирішувати проблеми і будувати міцну та щасливу родину.