В авіації існує дивний феномен, що зветься «вертиго», або запаморочення. Коли під час сильного шторму пілот втрачає з поля зору лінію горизонту, він може сильно нахилити крило літака, абсолютно цього не підозрюючи. Відчуття пілота – усе, що він бачить, чує, усвідомлює, свідчать про те, що він летить рівно. Але досвідченні пілоти знають, що почуття у даному випадку можуть ввести в оману. Довіра їм – прямий шлях до катастрофи. Довіра приладам – шлях до порятунку. У даний момент вони є єдиним показником істини. 

Що є таким показником істини для сучасної молодої людини, як не загубитися серед безлічі  нав’язливих дороговказів? – говоримо з доктором філософії, експертом у сфері сімейних стосунків Адріаном Буковинським.

А: Опишу два шляхи формування особистості. Це допоможе зрозуміти процес формування світоглядних речей, й осмислити кожному своє місце на одному з них. 

ПЕРША МОДЕЛЬ. Дитину формує соціум, в який вона потрапляє після народження і в подальшому житті. Спочатку мама й тато займаються з нею вдома, потім вона починає гратися на дитячому майданчику, знайомиться з іншими дітьми, відвідує гуртки, потім в 6 років йде до школи і т.д.
В залежності від середовища, в яке потрапляє дитина, формуються її навички. Вже у початковій школі вона має достатню кількість навиків, які з плином часу у середній школі переростуть у переконання, а в старших класах – в ієрархію цінностей. 

Фактично кожний підліток 15-ти – 16-ти років вже може задекларувати свою ієрархію цінностей. У кожного вона буде своя в залежності від того, яке  ставлення відчував він до себе з боку близьких людей, з якими обставинами стикався,  які бачив приклади й реакції. Щось буде відсіюватися, щось міцнішати. Частина з цих людей через власні пошуки, найчастіше, через складні життєві обставини,  прийде до пізнання Бога. Проте, у досить невеликої кількості людей в решті решт на вершині піраміди буде Бог, як найвища  цінність у житті. 

ДРУГА МОДЕЛЬ. Особистість формуються, як правило, в християнських сім’ях і розвиваються в радикально інший спосіб.

В основі життя батьків є Бог, а це означає, що така сім’я не має проблем ні з цінностями, ні з переконаннями, бо вони ґрунтуються на їх вірі.

Це означає, що своїй новонародженій дитині вони почнуть прививати навички згідно своїх переконань та ієрархії цінностей. Світ, вчинки людей, події і явища така дитини буде сприймати через чітку призму світогляду, й у своїх діях буде керуватися ними ж. Відповідно, дві категорії дітей, розвиваючись у такий  різний спосіб, в одному й тому ж віці будуть мати абсолютно різну ступінь відпорної сили, різну реакцію на деструктивні пропозиції. Рано чи пізно, кожен підліток, стикається, наприклад, з пропозицією спробувати спиртне. Дитину, яка розвивалася по першій моделі, примусити це зробити буде на порядок легше. Підліток, який формувався по другій моделі, легко відмовиться від такої пропозиції. І зробить це з таким глибоким внутрішнім переконанням, що ні в кого навіть не виникне бажання запропонувати ще раз.  
Світогляд дітей, які виховуються  віруючими батьками, формується  на чітких ціннісних орієнтирах, основою яких є Бог і віра. Пізнаючи й осмислюючи їх, вони отримують здатність фільтрувати або пропускати будь-які пропозиції через свої переконання, що й є запорукою їх благополуччя у перехідному віці. 

З якої відправної точки розпочинається наш життєвий шлях –  не наш вибір. Але до чого врешті решт ми прийдемо – залежить виключно від нас – від нашого щирого пошуку, чесного вибору, непохитного рішення.